Мене просто спантеличує величезна кількість "прогресивних" змін, які останнім часом намагалися (намагаються) запровадити в український правопис. Серед небагатьох із них, що я зустрів на ukrainian.stackexchange.com:
Вживання літери “И” на початку слова
Варіянт, діялог, спеціяльний, діялект...
На мою думку, мова повинна бути простою, зрозумілою і зручною в спілкуванні, а не створювати "...звичайним людям повний mess в голові" (@Bohdan Kuts). Я не хочу при розмові кожного разу заглядати в словник, щоб дізнатися "сучасну" вимову звичних слів, я не хочу, щоб мої батьки дивувалися з кожної другої фрази телевізійного ведучого...
Ні! Я ні в якому разі не проти змін і нововведень, я за те, щоб робити це поступово і прагматично. Безумовно, потрібно очищати мову від перекручень (як от "чахлик невмирущий"), розробляти ефективні механізми запозичення іноземних слів. Але робити це слід обережно і враховувати, що цілі покоління виросли на деяких, нехай навіть "не ідеальних" правилах правопису.
Шановні академіки та пуристи! Кожного разу, коли намагаєтесь просунути якесь нововведення в український правопис, подумайте, чи дійсно користь від цього нововведення переважить незручності пов'язані з ламанням усталених традицій та перенавчанням мільйонів українців
Благими намірами вимощена дорога в пекло
Я вважаю, що ініціативи на зразок "давайте з завтрашнього дня замість "Х" будемо вживати "Г" в словах іншомовного походження, а в наших перестанемо І-кати і почнемо И-кати", можуть стати останнім цвяхом в труні української мови.
Гадаю, що ніхто не буде заперечувати, що українська мова знаходиться в важкому становищі навіть в себе вдома. Її сотні років вбивали і принижували, тому вона дуже слабка і намагання покласти її на хірургічний стіл та зробити їй ще десяток операцій (часом, зовсім не потрібних), враховуючи її стан - це теж саме, що просто зарізати її. Давайте дамо їй можливість стати дужчою, а вже після цього почнемо позбавлятися жирку, виправляти поставу, коригувати ніс та інші місця.
Я розумію, що декому потрібно писати дисертації, здобувати вчені звання. Але варто розмежовувати вивчення минулого від спроб повернути його в майбутнє (без вагомих на те причин).
Тож, давайте дотримуватися чинних правил правопису, а якщо комусь хочеться "щегольнуть" знаннями маловідомих (простому люду) правописів, робіть це в вузьких академічних колах. Інакше, замість "покращень", наступить безлад, наша рідна мова стане сучасною та модною, як Свирид Петорвич Голохвастов, та, на жаль, нікому не зрозумілою, смішною і не потрібною
P.S.: я не є мовознавцем і не маю відношення до мовотворення. Я виклав думку звичайного українця, який вчився в українській школі, використовує українську мову в побуті і дуже хоче, щоб вона залишалася такою ж милозвучною та зрозумілою.